Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
поцінувати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
поцінований — а, е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до поцінувати. || у знач. прикм. Поціноване майно … Український тлумачний словник
поцінити — див. поцінувати … Український тлумачний словник
поціновувати — див. поцінувати … Український тлумачний словник
поцінування — я, с., розм. Дія за знач. поцінувати … Український тлумачний словник
цінувати — I (давати оцінку кому / чому н., визнавати значення когось / чогось), цінити, поціновувати, оцінювати, оцінити, поважати II ▶ див. дорожити, оцінювати I, переписувати 2), поважати 1) … Словник синонімів української мови
оцінювати — I = оцінити, оцінувати (кого що визначати вартість кого / чого н.), поціновувати, поцінувати, цінувати, цінити, розцінювати, розцінити; примірятися, примірюватися, приміритися (до кого чого визначаючи придатність, цінність) II ▶ див. переписувати … Словник синонімів української мови
